2012-08-26

Italia - ricerca di lavoro durante la crisi economica... .



Молодик з провінційного містечка подався на пошуки роботи у велике місто та спробував влаштуватися у великий торговий гіпермаркет. По збігу обставин це йому вдалося.
Менеджер торгового залу його запитує:
– Є у тебе який-де-небудь досвід роботи на цій посаді?
Молода людина зашарілася, але щоб не втратити робоче місце з готовністю випалила:
– Так, звичайно! Там, звідки я приїхав, я працював довгий час продавцем-консультантом у відділі гігієни.
Менеджеру сподобався енергійний молодий чоловік, проте, той спробував його розпитати ще:
– На яку найбільшу суму був власне виторг у тебе за весь час роботи?
- Одного разу клієнту-чоловікові, я продав по 10 пачок гігієнічних жіночих прокладок усіх типів. На додачу ми це провели із доставкою додому, так як клієнт був досить поступливим і, оплатив додатково ще і котячі памперси для кішки дружини.
Починай прямо зараз працювати - сказав менеджер, - проте це не достатньо, занадто мала сума, потрібно було пропонувати більше - кинув на ходу та подався до клієнтів менеджер.
Перший робочий день був дуже напруженим, але молодий чоловік старався як міг і впорався.
Після закінчення роботи до нього підійшов той самий менеджер і запитує:
– Ну, і скільки чоловік власне сьогодні зробили покупки?
– Один.
– Один?!  У нас продавці в середньому мають обслуговувати від 120 до 180 покупок на день на одного консультанта ! Ти явно не виконав робочий план і я вимушений про це докласти головному менеджеру.
- Я дуже старався - сказав молодий чоловік і очі у нього стали звісно дуже сумні.
Ставши перед головним менеджером, молодий чоловік почував себе явно ніяково, він явно не хотів втратити це робоче місце, розумів що у цей час коли на дворі стукає економічна криза, йому буде важко знайти робочу вакансію узагалі. Проте, як і попередній менеджер відділу, головний менеджер був невблаганний і не хотів слухати будь-яких заперечень.
Уже взявшись за ручку дверей на виході із кабінету, він почув кинуте у спину:
- Яку ж суму залишив у нашому торговому центрі  ваш покупець?
– 124 512 Євро 12 центів.
– Що-о-о? 124 512 Євро 12 центів ?! Стоп. Що ж ви йому продали?
– Спочатку я йому продав найменший рибальський гачок, потім - середній, потім більший і після-після вже найбільший. Потім я продав йому саму модну вудку - він вирішив узяти собі дві в комплекті. Коли йому упаковували ці покупки, я запитав, де він збирається рибалити? Він відповів, що на Сардинії. На це я йому сказав, що там без човна не обійтись. Ми спустилися в відділ човнів і я йому порадив купити двомоторний дизельний човен. Йому човен дуже сподобався, але він засумнівався, що його спортивний автомобіль зможе буксирувати такий човен. Ми пішли в автомобільний відділ, я і тут порадив йому джип PAJERO з причепом. Ось такі покупки зробив сьогодні мій перший клієнт.
Менеджер з квадратними очима стежив за розповіддю свого нового продавця:
– Ви хочете сказати, що цей покупець прийшов купити рибальський гачок, а в підсумку оформив човен і джип з причепом ?
– Ні. Він прийшов купити пачку прокладок для своєї нової дружини. Ми розговорилися і він пригадав саме мене і, як я став йому у пригоді і саме моя порада що до прокладок допомогла йому розірвати щасливо перший невдалий брак. А я йому сказав, що раз і другий брак у нього не вдався і вихідні дні все одно пролетіли, in culo cosi, із-за прокладак, то вже краще знайти повід зробити це по-новому !
- Які прокладки ? Який клієнт ? - повернув мене із під дверей головний менеджер.
- На наступний день, до відкриття магазину, я усім знову переказував історію про прокладки- "Tampax", а історія із дивом-клієнтом уже встигла облетіти увесь немаленький наш колектив. Я, був надалі героєм і поза очі мене прозвали головний консультант від .... (provate a indovinare ?). Невдовзі мене чекало службове підвищення у відділі гігієни... .


Cita Ancona 2012